У понеділок, 14 квітня 2014 року, до Звіринецької обителі прибув точний список чудотворної ікони Божої Матері «Достойно є» («Милуюча»).
Історія цього образу Пречистої така. У X столітті в печері неподалік від Кареї подвизалися якийсь старець-священноїнок із послушником. Одного разу під неділю, 11 червня 982 року, старець вирушив у монастир на всенічне бдіння, послушник же залишився вдома. Пізно вночі в келію постукав невідомий чернець. Вклонився послушник незнайомцю, і разом вони стали співати псалми і молитви. Однак під час співу слів «Чеснейшую Херувим» гість несподівано помітив, що в їхніх місцях цю пісню співають по-іншому, додаючи спочатку слова «Достойно є, яко воістину блажити Тебе, Богородицю, Присноблаженну і Пренепорочну, і Матір Бога нашого». І коли чернець почав співати ці слова, то ікона Божої Матері «Милуюча», що стояла в келії, раптово засяяла таємничим світлом, а послушник відчув раптом особливу радість і заридав від розчулення. Він попросив гостя записати чудові слова, але в келії не було ні паперу, ні чорнила. І той написав їх пальцем на кам’яній плиті, що пом’якшала під його рукою немов віск. Після цього гість, який назвав себе смиренним Гавриїлом, став невидимим, а ікона ще деякий час продовжувала випромінювати чудове світло.
Вражений, послушник дочекався старця, повідав йому про таємничого гостя. Духовно досвідчений старець відразу ж зрозумів, що приходив у келію Архангел Гавриїл.
Старець і послушник розповіли про те, що трапилося, проту, який очолював Собор старців. Він благословив зібрати Собор старців, на якому було розказано про чудесного вісника і його слова. Старці піднесли молитву Богородиці «Достойно є…», а камінь із написаними на ньому словами відправили в Константинополь патріархові як свідоцтво дива. А ікона, перед якою вперше на землі було проспівано цю молитву, відтоді й стала називатися «Достойно є». Незабаром ікону з пошаною перенесли до соборного храму Кареї, де вона стоїть і зараз у вівтарі, на горньому місці.
Святкування на честь ікони відбувається 11 червня (24 червня за новим стилем).
Ікона була написана й освячена на Святій Горі спеціально для Звіринецької обителі, і буде перебувати в Іоасафівському приділі соборного храму обителі у відкритому доступі для всіх охочих звернутися з молитвою до Божої Матері.
